Музика • Театр/Перформанс • Майстерні • Лендарт • Програма по днях

Відгуки про фестиваль АртПоле'2010

Юрко Степанець (молодіжна організація «Наше Поділля», співорганізатор АртПоля’2007, 2008, 2009 у Воробіївці)
Мені загалом важко щось писати, я був на фестивалі добу. Але з того, що бачив, хороші моменти: музика, атмосфера, мабуть місце (зручно і недорого), приємна опція — можливість покупатись в морі. Ще до позитивів — мало міліції. Не можу сказати, чи була вона культурна, але те, що її наявність не дратувала людей, це, мабуть, так. Тепер те, що можна було б вдосконалити: кількість людей — думаю, фестиваль достойний більшої аудиторії. Для цього, мабуть, чіткіше позиціонування і агресивніша реклама. Спека? Тут, мабуть, неможливо щось змінити — ми ж не природа і не Бог.

Олексій Ворсоба (гурт Port Mone)
…у многих лиман поначалу вызывал какую-то брезгливость, и они боялись купаться. Но после того, как решались, были счастливы и говорили «спасибо». Мне стыдно, что я тоже, когда заходил в первый раз испытывал подобные эмоции (это ж не солярий — прости господи!), а когда выходил, все изменилось, возникло стойкое ощущение, что земля меня любит.
Можно сказать, что мои воодушевленные ожидания по поводу АртПоля не сбылись, но я получил другой, важный и совершенно неожиданный опыт. Недочеты фестиваля — из разряда обычных, а достоинства его уникальны.

Михайло Плужник-Гладир (художник, перформер, викладач ранкових вправ Good morning, body)
Звичайно, багатьох напружили погодні умови. Але, можливо, вони допомогли нам об’єднатися, зосередитися на спільних проектах і долати цю складну ситуацію разом. Мені здається, фестиваль відрізнявся від попередніх надзвичайною творчою синергією. Він відбувався у форматі справжньої польової творчої лабораторії. Як ніколи раніше, легко і просто артисти йшли на контакт. Вчора ми — випускники MAPA (Moving Academy for Performing Arts), що брали участь у фестивалі — підбивали підсумки, ділилися враженнями від різних проектів, в яких встигли взяти участь. Так, в перформенсі «Гагари» ми попрацювали з чудовим музикантом Юрієм Яремчуком та театром «Проти ночі», в проекті Multiperson авторства віджей-майстерні КУБ запросили взяти участь дівчат з МАРА Маргариту Кулічову (спів) та Оксану Козьміну (танець, рух, гра тіней), і вони чудово справилися з завданням. Ми також спробували знайти точки дотику з гуртами Gurzuf та Зіра. І зараз хотілося би продовжити цю роботу над творенням рухомого образу, що доповнює музику. Також щоранку ми проводили ранкові вправи Good morning, body, які загалом відвідало, мабуть, півтисячі людей. Одного ранку до нас з’явилося близько сотні людей, і вправи нагадували якійсь китайський вуличний перформенс — такий досвід для нас насправді корисний і позитивний. І це ще не все. На фестивалі ми почали знімати короткометражний музичний фільм. Я виступив у ролі сценариста й художника, а Оксана Козьміна — режисера. Головну героїню обрали з публіки. Зараз маємо ще дознімати дещо. Хочемо використати музику гурту Sedaa. Попередні домовленості вже є, так що для нас фестиваль триває.

Анна Лазар (Польський Інститут в Києві)
Про фестиваль АртПоле я багато чула від своїх друзів, які були задіяні в його організації вже не перший рік. Цього року вперше побачила фестиваль своїми очима. На другий день перебування відчула дивовижну атмосферу якоїсь спільноти. Концерти під відкритим небом, інспіровані етнічною музикою, доволі приємні. Склалось враження, що музика була різноманітною та енергетичною. Помітним був експеримент принесення в опенейр клубної музики. Ідея впізнавати Україну, мандруючи з фестивалем, здається привабливою. Куяльницький лиман зі своїми болотами, солоними водами, душем з бочки за 5 гривень, з залишками курорту царських часів, з трьома величезними занедбаними будинками для масового відпочинку з радянських часів — це ідеальні умови для знімання фільму-сновидіння. А тут провели фестиваль. Для цього потрібна фантазія. Вітаю організаторів і бажаю успіхів в організаційній роботі.

БАДЬЯН Сауна Систем
О том, что такое «летний фестиваль», и в каком ритме можно его прожить, каждый для себя должен понять сам. Для кого-то эпоха фестивалей закончилась в 1969 году с «Вудстоком», для кого-то началась только с рейвами в середине 90-х. Несколько лет подряд я посещал фестивали в Скандинавии, не без трудностей с визами, но с большим удовольствием и впечатлениями вывезенными контрабандой. Помню море разноцветных палаток, фриков в татуировках, панков в грязи, танцующих на развалинах средневекового замка, рок-героев на высокой сцене, очень дорогое слабоалкогольное пиво, ирокезы, негретянку Машу, шведскую фестивальную привычку мочиться где угодно, норвежский бесконечно моросящий дождь, мощный и выедающий мозг датский звуковой аппарат, выловленные из озера пьяные тела, дрожь земли. Чтобы отправиться на фестиваль нужно захотеть на нем выжить, затем уже настроиться на волну, передающую сигналы удовольствия и локального счастья. «АртПоле 2010» оказалось непредсказуемым, фестивалем непростых персоналий, загадочных историй, психоделических пейзажей и замечательных встреч. Хочется слышать больше музыки на следующем «АртПоле», одного-двух выступлений в день не достаточно для жаждущих. Еще было бы неплохо скрыть место проведения будущего мероприятия, для того чтобы нашли его только те, кто сможет стать частью фестиваля, а также охотники за новыми впечатлениями и обладатели ухоженных ирокезов.

Наталя Атамась (кандидат біологічних наук)
Для меня именно место проведения фестиваля – Куяльницкий лиман, оказалось главным аргументом в пользу поездки на Артполе. Это действительно просто потрясает. В каких-то нескольких километрах от большого города сохранился участок с удивительным биологическим разнообразием – огромное количество птиц и необычных насекомых, редких растений, характерных именно для степей Украины. Я просто не расставалась с фотоаппаратом... Жаль, что вся эта красота и богатство, по-видимому, прошло мимо многих посетителей фестиваля, которые заметили только комаров и пауков в палатках. Конечно, была интересная лекция Игоря Гержика, известного украинского фотографа-анималиста, посвященная природе и проблемам лимана. Но очень хотелось бы именно показать гостям фестиваля красивейших птиц юга Украины – щурок и сизоворонок, огромные стаи чаек и гнездящихся в норах уток-пеганок, маленьких соколков-пустелег и многое другое. Все это находилось совсем рядом с фестивальной территорией. Тогда, возможно, звучащие на форумах нарекания на выбор этого места были бы не такими громкими.

Наталя Кушка (музикознавець)
Мене приваблюють на фестивалі різні явища: і майстерно виконана музика, яка поєднує народні інтонації з найсучаснішими засобами виразності і здатністю втягувати у свій вир всіх слухачів; і майстер-класи, які дають змогу відчути себе у польоті вільної творчості; і театральні дійства, просякнені новаторськими знахідками. Але найбільше досягнення фестивалю - атмосфера добра, тепла, людяності, поваги до ближнього, бажання допомогти іншому, незважаючи на його національність, віросповідання, колір шкіри, мову, належність до якихось субкультур, вік і таке інше. І ще -  на АртПолі багато дізнаєшся про регіон, в якому фестиваль проводиться, про його природу, історію, культуру. Буду їздити, доки вистачить здоров'я, бо вік у мене вже, нажаль, досить поважний. Доречі, на фестивалі я забуваю про свій вік! Дякую АртПолю і за це!

Гурт Kvety
В самій середині липня ми летіли грати до Одеси, це було вперше. Вперше в Україні. Нам вдалося побачити море тільки з готелю, але і цього було досить. Великі вантажні судна на горизонті. А грали ми на солоному озері, яке було трохи схоже на море. Гралося нам добре, концерт Gurzuf вражаючий, звук класний, публіка тепла. Довга й спекотна подорож туди і назад. Все це змішалося й створило екзотичне і дуже приємне відчуття пригоди.

Přesně v polovině července jsme letěli hrát do Oděsy, bylo to poprvé. Poprvé na Ukrajině. Nestihli jsme vidět moře jinak než z hotelu, ale i to stálo za to. Velké nákladní lodě na obzoru. A navíc jsme hráli u slaného jezera, které jako moře trošku vypadalo. Hrálo se nám dobře, koncert kapely Gurzuf byl úchvatný, zvuk výborný, publikum vřelé a uvolněné. Dlouhá a horká cesta tam i zpět, ale všechno to s odstupem splývá v exotický a velmi příjemný pocit něčeho dobrodružného.