АртПоле'2010
Good morning, body
Спільні ранкові тренування, під час яких всі учасники матимуть можливість поділитись різними вправами, практиками, школами. Модератори тренувань — випускники Пересувної академії сценічних мистецтв (Moving Academy for Performing Arts, далі — MAPA): Анастасія Любченко, Михайло Плужнік-Гладир, Ліна Романуха та Маргарита Кулічова. Одними з головних критеріїв MAPA до учасників тренувань є здатність і бажання працювати разом, хороший фізичний тонус, фокус, дихання. Керівник проекту Іде ван Хайнінген розробив комплекс фізичних вправ, направлених на розвиток цих якостей. З квітня 2008 року студенти МАРА розпочали практику самостійних щоденних тренажів, якою охоче поділяться з жителями АртПоля.
Тим, хто бажає літати
Контактна імпровізація — це дослідження можливостей тіла, спілкування та руху, зустріч з собою та оточуючим, це подорож — до себе та до танцю водночас. В цьому танці найважливішим є те, що ви відчуваєте, коли танцюєте, а не те, як саме ви рухаєтесь. Ми будемо спиратись на техніку контактної імпровізації Relies based technique та елементи емпіричної анатомії, для того, щоб краще зрозуміти себе, бути гармонійнішими, відвертішими, вільнішими. Ми будемо імпровізувати, надихаючись тим, що нас оточує, а по закінченню майстерні створимо свій унікальний перфоманс.
Для дослідження потрібна цікавість, що проведе нас за межі можливостей, та сміливість дізнаватись нове, а досвід у танці в нашому випадку не має значення.
До танцю!
Важливо: для контактної імпровізації потрібен одяг, що не обмежує рухи та в якому вам не шкода буде танцювати у піску. Буде добре, якщо у вас будуть закриті лікті та коліна.
Подбайте про своє тіло.
Як умієм — так і пієм
Найгучніша майстерня фестивалю АртПоле’2009, відома також як Хор глухонімих, під керівництвом найвідомішого педагога АртПоля Яреми Стецика — цього року також працюватиме для всіх, хто готовий волати на повну. Майстерня однаково корисна як для музикантів, так і для футбольних вболівальників. З собою треба мати добру силу, сильний настрій і не шкодувати ані сил, ані горла. Перший день репетицій — в болоті, решта — на плоті. Отже, протягом першого дня треба буде не лише розучувати новий хіт, але і збудувати пліт — потрібні люди-мотори-волонтьори. Якщо є інженерні ідеї стосовно того, як швидко виготовити надійний пліт — пишіть!
Робітня звуків
Бесіди без обмежень, залежно від віку та освіти, з застосуванням клавішних, ударних, духових, співу, танцю, об’єктів, що звучатимуть, та будь-яких медіа засобів. Майстер-клас проведе Юрій Зморович, учасник проекту «Старе кіно по-новому», запропонувавши свою авторську Абетку існування в звуковому просторі: «На основі мого відношення до мистецтва — прагнення до вільної людини, якій не потрібна символічна аргументація цінності її особистості, її буття. Заняття мають прикладний, а не професійний характер. І малярство, і театр, і архітектура, і поезія, і музика, і навіть кінематограф повинні бути лише відлунням повноцінної вільної особистості, незалежної від чийогось свавілля і встановлених норм».
Портрети. Інший фольклор
Майстер-клас присвячений традиційній поліській пісні та роботі з фольклором, в якій використовуються сучасні засоби, інструменти, підходи. Що собою являє співіснування традиційного фольклору і сучасної імпровізаційної музики — поліфонія. Одночасне тонке і впевнене звучання різних потоків — народна пісня чи мелодія повинна бути природна, як і тисячу років тому, а сучасна імпровізація та різні способи звуковидобуття зроблять обрамлення і дадуть їй нове несподіване звучання. Робота буде полягати у пошуці точок дотику народного співу в чистому його виконанні із безмежними можливостями сучасних способів музичного мислення.
Проводять: учасники проекту «Старее кіно по-новому»: Зоряна Рось — вокал; Роман Рось — скрипка, сопілка, дримба; Юрій Яремчук — саксофони, бас-кларнет.
Імпровізаційна музика. Тут і зараз
Імпровізаційна музика звільнена від естетичних ідіом та відсилань до різних течій і стилів. Вона створюється тут і зараз. Що це? Потік розвиненої творчої свідомості. Якість імпровізації залежить від музичної підготовки виконавця, його фантазії, інтуїції, інтелекту, ментальності, внутрішньої свободи, знань та культури. Ця музика межує з релігійними ритуалами, з груповою медитацією, створюючи потужне енергетичне поле, де переживання одного стають переживанням всіх. В цій музиці немає тоталітаризму. Вона народжується з групової інспірації учасників ансамблю та зворотного зв’язку звуку й думки.
Оскільки імпровізатор у момент виконання є композитором, а не маючи композиторських навичок, буде створювати серію непов’язаних звуків, не зайвим буде зупинитися на питаннях композиції — на організації звуку й тому, що він містить: гармонії, мелодії, ритмі, тембрі, динаміці. Зрозуміло, що звук є носієм інформації. Контролюючи звук, ми структуруємо його в композицію безпосередньо в момент гри. Отже, структури, що ми створюємо тут і зараз, є продуктом нашого розуму й почуттів, віддзеркалюючи наш зовнішній та внутрішній стан. Процес імпровізації є маніфестацією нашої сутності в цей момент. Щирість цього процесу підтверджується непередбачуваністю зіграного, що і важливо для такого роду музики. Адже головна умова її виконання — звільнення від всіх соціальних нашарувань і догм. Окрім цього, під час майстерні йтиметься про:
- фізичні основи звуку;
- синтезування звуку;
- демонстрацію різних зразків звучання;
- виникнення сонористики та інші звукові експерименти музикантів ХХ століття;
- співвідношення понять структури і форми в музиці;
- основну задачу імпровізаційної музики;
- семіотику і емансипацію звуку;
- фрі-джаз та імпровізацію;
- синтез жанрів мистецтва і мультимедіа;
- взаємовідношення структури і звуку;
- концентрацію часу в музиці;
- промовистість тиші…
Проводить Юрій Яремчук— композитор і інструменталіст, грає на тенор і сопрано-саксофоні, кларнеті, фортепіано, працює в таких стилях, як free jazz, contemporary music, improvisation music, є майстром різноманітних сучасних технік гри на саксофоні — мультифони, слеп, подвійне стаккато, живе і працює у Львові, постійний учасник джазових фестивалів «Jazz Bez» та «Флюгери Львова». В АртПолі цього року бере участь вперше — в рамках проекту «Старе кіно по-новому».
Япраздник
Ця майстерня спонтанної творчості, яку проводить чудова людина на ім’я Зарей та його друзі, традиційно працює, відпочиває, кружляє і співає протягом всього фестивального тижня.
Всі ми в дитинстві кружляли. Чи, скоріше, кружіння траплялося з нами. Ми просто жили, цілком довіряючи цьому моменту життя, не «навчившись» ще відсторонюватися. Але в якійсь момент раптом подорослішали й повірили в те, що світ кружить навколо нас. Ця майстерня — запрошення згадати й віднайти те місце, повернутися туди. Майстер-клас триває зазвичай протягом двох годин.
Дзвонарня старого попінгуя
Яких саме речей — залежить лише від фантазії, можливо практично практично все. Ось деякі з ідей, що плануємо втілити в життя до та під час фестивалю:
• дерево «Бонсай»
• інсталяції на основі маленьких печатних плат
• квіти
• фантастичні і земні тварини
• прикраси — браслети, кулони, ін.
• корисні речі — підстаканники, рукавиці-ухвати, чохли для флешек, мобільних телефонів, ін.
• щось ще — імпровізація.
Майстри навчать всіх зацікавлених основним прийомам, за допомогою яких можна втілити будь-які свої фантазії. Це потребує певного часу, витримки та абстрактного мислення, але сам процес плетіння достатньо простий. Використовуватиметься не лише вита пара, хоч вона і є основною, а будь-які дроти та електронні компоненти, від діодів до печатних плат, які можуть бути в основі композиції. Матеріали можете привезти з собою — напевне, в багатьох є достатньо цього непотребу. Який може перетворитися на симпатичні речі.
«Die Muschel des Hundertwassers». Das zweite geistige Dorf
«Мушля Хундертвассера».
Друге духовне село
- Чому ви носите різні шкарпетки?
- А чому, власне, ви носите однакові?!
Кожен малює свій світ самостійно. Сам вирішує, де жити, з ким жити і, найважливіше, як жити. Ми створюємо власний "будинок", наповнюємо його людьми, фарбами, речами, запахами, спогадами, надіями. І що б ви не говорили це дуже схоже на правду.
Можна довго жалітися на тяжкі обставини або мріяти про краще життя та, озирнувшись навколо, розумієш, що ти сам склав себе, своє оточення і власне життя. Кожен твій крок, кожне рішення, найменша слабкість та найбільше досягнення так розкидані в часі й просторі, що неможливо зібрати все докупи і вивести з нього закономірність – ти зробив себе сам.
- І нашо ви так багато говорите!?
- Займаю ваш час корисною справою!!!
Ми зробимо дві дії.
Перше – стиснемо час і простір до меж, які можна осягнути думкою, бажанням, втіленням та пам’яттю про здійснені кроки вибудови свого життя.
Друге – впишемо у власне життя шмат свободи й радості, натхнення й божевілля, яких так не вистачає у «власній історії».
Правила гри:
Людина думає, що вона має виправити природу, - і це щоразу її непоправна помилка. Людина повинна не руйнувати, а зберігати природний краєвид, наскільки це можливо. І струмок, і річка, і болото мають бути недоторканні, як були створені Богом.
Потрібно відкласти усі суперечки між людьми в бік та укласти мирний договір з природою, яка і є вищестоящою силою, і від якої залежить людина.
Цей мирний договір з природою повинен містити наступні пункти:
Ми маємо вчити мову природи, щоб розуміти її.
Ми маємо повернути природі території, які людина незаконно використовує, над якими здійснює насильство.
Все, що лежить під небом, належить природі. Все, що порушено променями сонця, всюди, де падає дощ - це священна природа.
Бути терпими до спонтанної рослинності.
Мистецтво як творіння людини й творіння природи мають бути знову об'єднані - розрив між ними передбачає катастрофічні наслідки для людства.
Жити в гармонії з законами природи.
Постійно відчувати, що ми - тільки гості в природі й повинні себе вести належним чином. Людина - найнебезпечніший шкідник, що спустошує Землю. Людина повинна сама собі встановити певні екологічні обмеження, щоб Земля могла відпочити.
Подбати про те, щоб людське суспільство знову стало безвідходним. Той, хто вміє й хоче перетворювати смерть в життя, має повне право на продовження існування.
Отож, запрошуємо всіх до створення другого духовного села «Мушля Хундервасера»!
Що саме робитимемо:
побудова, добудова та перебудова сходинок, драбин та інших засобів вертикального пересування за тайними кресленнями Ле Корбюзье, Ешера та Альошкіна;
будування дахів за відсутності стін - веселі купола-цибулини, ексцентричні напівкулі, вантові схили та новітні розробки англійських вчених;
настелення підлоги, технологія та матеріали тримаються в секреті невідомими майстрами;
глибинне копирсання у архетипах етносу та самонародження Святого Пустого Місця, використовуються давні агностичні методики;
конструкторське бюро з відображення дорослого світу дітьми - можливість зменшитись у кілька разів, не застосовуючи грубої сили;
пекельний комбайн райської кухні - миттєве омолодження, напади неконтрольованих радощів, смачні напої;
майстерня з пошиття хатинок-одежинок та капців-дороговказів, всі ми потроху шиємо;
несподівана поява нових хороших сусідів.
- А чому «Мушля Хундертвассера»?
- А ви ходили за посиланням http://hundertwasser.ru ?
Майстерня вогню "Проти ночі"
Школа вогню «Проти Ночі» проводитиме на фестивалі найрізноманітніші майстерні, як з техніки безпеки при роботі з відкритим вогнем і базові семінари для новачків, так і тренінги для професіоналів. Серед пропонованих ними майстерень також основи пантоміми і хореографії.
Паперовий неофолк — витинанки
Увага — вам будуть потрібні ножиці!
Витинанки існують у різних народів з давніх-давен. Коли з’явився папір, з якого так легко щось вирізати, вони стали переважно паперовими. Перші паперові витинанки з’явилися, звісно, на батьківщині паперу — в Китаї — вже у VІІ–ХІІ століттях. Жінки напередодні свята весни наклеювали на вікна традиційні паперові візерунки, драконів, квіти, різні символи. У Західній Європі витинанки набули розвитку у вигляді складних дзеркальних сюжетно-образних композицій. Слов’янські народи використовували витинанки здебільшого як декоративний елемент в народних традиційних орнаментах.
В Україні попередниками цього виду мистецтва були витинанки зі шкіри й тканини. Відомий всім кептар і донині, крім рясної вишивки, щедро обшивається різними вирізаними зі шкіри деталями.
Коли у середині ХІХ століття папір став досить дешевим, прикраси-витинанки увійшли в побут міщан та селян. Особливо поширеним в українській хаті було оздоблення божників та мисників. В українських хатах часто можна було зустріти зображення дерева життя — на гіллі цих дерев часто розміщували птахів, а під деревами — людські постаті. На свята теж виготовлялися різні витинанки: у вигляді сніжинок-зірочок, барвінку, хреста чи постатей ангелів. Витинанка-хрест мала охоронно-символічне значення — її чіпляли на сволок, над дитячою колискою.
Майстерню проводитиме Анатолій Бєлов.
«Ой долино, долино, широка роздолино…»
Ті, хто цікавиться автентичним фольклором, матимуть унікальний шанс поспілкуватися з гуртом із села Гавронщина Макарівського р-ну Київської області, переселеними сюди 1986 із колишнього села Річиця під Чорнобилем.
Під час триденної майстерні-бесіди можна буде ознайомитися з багатою пісенною традицією, яку зберегли співачки. Вони розкажуть про особливий обряд проводжання Русалок, яких дотепер проводжають в останній день русального тижня, поспівають інших обрядових і ліричних пісень, розкажуть про обряди річного циклу та про давні звичаї, покажуть, як танцювати старовинні танці. Охочі зможуть повчитися у бабусь — адже саме у такий спосіб століттями передавалася музична та звичаєва традиція — через живе спілкування.
Місце для…
Формат цієї творчої лабораторії передбачає місце для дослідження, експерименту, творчості, взаємодії, пошуку, активної участі всіх «лаборантів».
Кожне заняття включатиме в себе:
• розминку й тілесну вибудову (використовуються техніки Александера, Основи Бартениефф, техніки, основані на релізі),
• імпровізаційну частину, яка сприяє розвитку динамічного репертуару учасників і створюють спільну тілесну мову, необхідну для подальшого створення перформанса (ця частина роботи буде побудована на основі системи Р. Лабана),
• перформанс (створення «тут і зараз» тілесної / рухливої / вербальної історії в соло або у взаємодії, використовуючи певну імпроовізаційну структуру / тему чи лишаючись в свободному потоці виборів серед поля потенційних можливостей).
По закінченні лабораторії, базуючись на зворотньому зв’язку, ми будемо знати місцем для чого вона стала для вас.
Результатом лабораторії можуть стати вечірні перформанси, які дають можливість учасникам створювати власний твір. Це допомагає як власному розвитку, так і розвитку культури сприйняття такої форми сучасного мистецтва як перформенс.