Музика • Театр/Перформанс • Майстерні • Лендарт • Кіно • Програма по днях

Кінопрограма

• Docudays UA на АртПолі
• Альманах «Відкритий доступ»

12 та 13 липня
Покази Docudays UA на АртПолі

Docudays UA  – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини.Фестивальпроводиться щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. По завершенню Docudays UA презентує найкращі фільми в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю. Покази тривають з жовтня по грудень (включно) у понад 110 містечках України.
Фестиваль – неполітичний і некомерційний.
Офіційний сайт Docudays UA
Сторінка фестивалю у Фейсбук

12 липня

12:00
«Ромська мрія»
реж. Роман Бондарчук (Україна, 2013, 22 хв.)

Виробництво: Херсонська міська асоціація журналістів «Південь»

«Ромська мрія» – це чотири історії про мешканців таборів Закарпаття.Дениса, Мирослава, Діану та Ренату вважають успішними в ромському середовищі, тож вони прагнуть бути взірцями.Цикл «Ромська мрія» – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області.

1. «Денис»

Денис виховувався в інтернаті, тепер він веде тут музичний гурток. Живе у таборі в будинку тещі з дружиною і трьома дітьми. Але на роботу ходить лише в класичних костюмах з краваткою й до блиску начищених черевиках. Денис купив ділянку землі в селі, мріє збудувати там будинок і виїхати з табору.

2. «Мирослав»

Мирослав працює в обласній телерадіокомпанії, знімає та веде щотижневу програму для ромів.Теми програм Мирослава охоплюють і спортивні змагання за участю ромів, і роботу ромських організацій, навіть історичні оповіді, які мають пробуджувати повагу до свого народу.

3. «Діана»

Діані 23 роки, вона мешкає у таборі «Радванка».Мати двох дітей від двох шлюбів не полишає мрії вивчитися й стати професійним хореографом.Діана веде танцювальний гурток у місцевій ромській школі.Жінка переконана, що нація припиняє своє існування тоді, коли люди перестають виконувати народні танці.

4. «Рената»

Рената народилася в таборі в Мукачевому.Вона вивчилася на юриста в Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і переїхала з батьками у квартиру.Нещодавно Рената почала працювати в центрі правової інформації та консультації, створеному в колишньому будинку батьків дівчини.Уперше в історії мукачівського табору ромів безкоштовно консультує юрист.Дівчина допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах.

Фільми створені за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення».
Роман Бондарчук народився 1982 року. Закінчив Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (майстерня Юрія Іллєнка). Зняв багато документальних і короткометражних фільмів, а також відеокліпів. Володар численних нагород національних та міжнародних кінофестивалів.
Фільмографія (вибране): Стіни і двері (2003), Микола i німець (2005), Таксист (2007), Радуниця (2007), Поліна (2012), Нові герої (2012), Кафе "Вояж" (2013)

12:30
Найкраще з ДОКУ/КОРОТКО-2013:
добірка найцікавіших стрічок з цьогорічної конкурсної програми короткометражних фільмів

Сери та сеньйори
реж. Олександр Течинський, (Україна, 2013, 35 хв.)
Лавреат премії імені Андрія Матросова (присуджується Організаційним комітетом фестивалю)
Виробництво та дистрибуція: Honest Fish Documentary Stories

Екскурсовод, військовий, банківський службовець, авіамеханік та інші неприкаяні мужики з усієї України щоосені з’їжджаються до Умані, аби попрацювати під час паломництва хасидів на свято Рош ха-Шана.Протягом чотирьох діб до цього містечка безперервним потоком тягнуться десятки тисяч хасидів – у святковому настрої, з піснями, танцями та… величезною кількістю вантажу.Чотири доби місцеві носильники сплять по три години у саморобних халабудах при дорозі, а в інший час тягають на собі тонни різноманітних речей, щоб заробити свою двомісячну зарплатню.Дорогою їм постійно доводиться шукати порозуміння з практично «позаземним» клієнтом та один із одним.Проте жодні тягарі, здається, не спроможні загасити їхнього оптимізму і почуття гумору. Врешті-решт вони впевнені: «Бозя знає, що робить».

Олександр Течинський народився 1979 року в Дніпропетровську.Дитинство провів у Якутії.1999 року закінчив Дніпропетровське медичне училище, після чого працював фельдшером у бригаді швидкої психіатричної допомоги.У 2001 році залишив медицину і почав працювати як фотограф.З 2005 року – штатний фотокореспондент газети “Комерсант-Україна”.У 2010 році звільнився з газети і зосередився на власних документальних фото- та кінопроектах.«Сери та сеньйори» – перший фільм Олександра.

Мрія
реж. Дар’я Дрюченко (2012, Україна, 20 хв.)
Виробництво та дистрибуція: Дар’я Дрюченко, dariadriuchenko@mail.ru

Це фільм-портрет музичного керівника школи-інтернату для глухих дітей Тетяни Радченко, мрія якої – мати власний дах над головою.На жаль, між поняттями творити добро, займатися улюбленою справою і бути щасливою в житті не завжди стоїть знак рівності.Історія Тетяни – це драма талановитої, некорисливої людини, котра жертвує собою заради щастя й радості глухих дітей.Адже лише завдяки їй ці дітлахи можуть почути світ.

Дар’я Дрюченко народилася 1991 року в Олександрії.2012 року закінчила факультет режисури телебачення Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.У 1997–2008 роках займалася співом у студії «Нові імена».Багато разів ставала призером, лауреатом і дипломантом міжнародних та всеукраїнських конкурсів.Брала участь у численних кінофестивалях як режисер.
Фільмографія: Парад (2010), No Comments (2010), Грішник (2011), Мрія (2012)

Абетка
реж. Мадлі Ляене (2012, Німеччина, 12 хв.)
Спеціальна відзнака журі>
Виробництво та дистрибуція: Detailfilm, Henning Kamm, Fabian Gasmia

Веле – 17 років. Усе, чого вона прагне, – це навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї семирічної доньки. Навіть те, що вона може самостійно написати власне ім’я, після довгих років громадянської війни в Ліберії означає крок до незалежності – подалі від болісного минулого, до кращого майбутнього.

Мадлі Ляене – документаліст-фрилансер з Естонії. Її документальна стрічка «На старт! Увага! Марш!» була визнана найкращим естонським короткометражним фільмом 2007 року.Мадлі також працює як режисер монтажу художніх і документальних стрічок.Вона закінчила Балтійську школу кіно та ЗМІ як магістр і зараз викладає монтаж.Мадлі також вивчала документалістику в Міжнародній школі кіно і телебачення на Кубі (EICTV) та Міжнародній кіношколі в Німеччині (IFS).
Фільмографія: Springtime Wonderband (2004), На старт! Увага! Марш! (2007), Майл і Нейл (2009), Кольори островів (2012), Абетка (2012)

Воласті голуби
реж. Пол Фіґан (2012, Шотландія, 17 хв.)
Найкращий фільм ДОКУ/КОРОТКО-2013
Виробництво:Better Days, Пол Фіґан
Дистрибуція: Шотландський Інститут документального кіно

Близько тисячі шотландців, здебільшого чоловіків, влаштовують «втечу голубів», перетворюючи її на змагання.Цим видом спорту займаються переважно в бідних регіонах країни, де на полях удосталь місця для розміщення голубників із хитромудрими пастками для птахів конкурентів.Героями цієї короткометражної стрічки стали двоє чоловіків, котрі живуть у робітничому районі Глазго.Реб і Денні ведуть запеклі бої вже 25 років. Глядач щиро сміється, бачачи двох людей, які імітують шлюбні сигнали й гнівне туркотіння голубів і тріумфують, коли вдається упіймати цінного птаха. Навіть під час інтерв’ю, розповідаючи про свій спорт і нескінченне суперництво, кожен із цих двох чоловіків раз у раз бодай одним оком поглядає на небо.

Пол Фіґан народився 1973 року, виріс на західному узбережжі Шотландії.У 1992 році переїхав до Глазго й працював промоутером в одному з нічних клубів.1998 року він спільно з партнером Нілом Моватом заснував компанію Better Days.Протягом наступних десяти років вони займалися проведенням і рекламою деяких найцікавіших музичних подій у Великій Британії. У 2009 році Пол знову почав усе спочатку й присвятив себе документальному кіно.

 

13 липня

15:00
ДОКУ/АNІМА: документальна анімація

Стежачи за прогресивними трансформаціями у світі документального кіно, Docudays UA презентує півторагодинну добірку експериментальних короткометражок, до якої увійшли найкращі та найсвіжіші зразки документальної анімації.
Ірландські народні меблі, реж. Tоні Доног’ю  (2012, Ірландія, 9 хв.)
Брак доказів, реж.Ха Йон Квон (2011, Франція, 9 хв.)
Мадагаскар: подорожні нотатки, реж.Бастьєн Дюбуа (2009, Франція, 12 хв.)
Моя «довга пташка», реж. Вілл Андерсон (2011, Шотландія, 15 хв.)
Марсель – король Тервурену, реж.Том Шрьодер (2012, США, 6 хв.)
Картонна коробка, реж.Збіґнєв Чапля (2012, Польща, 9 хв.)
Раби, реж.Давід Ароновіч, Ханна Хейльборн (2008, Швеція-Норвегія-Данія,15 хв.)

Докладніше про фільми читайте за цим посиланням

Розмови про замордованих у рабстві дітей і вічне почуття провини серед солдатів, реконструкція жорстоких африканських звичаїв, свідчення жертв тероризму – ці теми, на перший погляд, не надто поєднуються з мультиплікацією.Однак саме до них звертаються аніматори для створення яскравого і популярного документального кіно. 
Ще кілька років тому словосполучення «документальна анімація» видавалося оксюмороном.Уже зараз це найактуальніший спосіб оповіді, що увірвався до світу фейсбучних інтелектуалів струменем гострої соціальної критики сьогодення.Більше того, він став перепусткою для самих аніматорів не лише у світ престижних міжнародних кінооглядів, а й до раніше закритого середовища правозахисників та лівих мислителів.Адже сучасна фестивальна спільнота потребує конфліктного соціального кіно не менше, ніж розважального контенту.Слідом за старим лейпцизьким Animadok у крихітному італійському містечку засновують DOCartoon.Реактуалізація травматичних зламів дійсності та захоплення оновленою поетикою пригадування відбуваються на майданчиках найбільш авторитетних анімаційних фестивалів у Лондоні та Аннесі. Стежачи за прогресивними трансформаціями у світі документального кіно, Docudays UA упевнено клікає свій Like. До півторагодинної добірки експериментальних короткометражок DOCU/ANIMA увійшли найкращі та найсвіжіші зразки документальної анімації: призери МКФ у Берліні й Амстердамі, а також Sundance; номінант на премію «Оскар» і хіти правозахисних фестивалів. Запевняємо – ви не відчуєте себе нудьгуючим фейсбуківцем, роздратованим перегляданням одноманітних повідомлень у френдстрічці. Це – справжнє кіно!

 

14 липня
Альманах «Відкритий доступ»

Події, зображені в альманасі, розгортаються в нашій країні після вступу в дію закону «Про доступ до публічної інформації», коли українці отримали право запитувати недоступну раніше інформацію. Автори альманаху, ¬¬українські кінорежисери та журналісти, знімали свої фільми в різних регіонах, у столиці, в маленьких містечках та селі. Це хроніки становлення громадянського суспільства, але також — історії зі звичайного життя. Всі герої живуть у різних регіонах України, їхні цінності та переконання різняться, вони не знайомі одне з одним, і єдине, що їх об'єднує — активна громадянська позиція. Кожен з них готовий протистояти бюрократії та корупції. Комусь із них вдається вирішити проблему, комусь — ні, хтось і далі продовжує боротьбу, але безвідносно до результату, кожен з них робить усе можливе для того, щоб відстояти власні права.